Підготовка батьків до майбутнього навчання дитини в школі

Школа – це абсолютно нове життя для дитини. Воно створює такі форми регламентації життя дитини, з якими вона ще не стикалася.

З першого вересня у  дітей все буде по-новому: уроки, вчителька, шкільні товариші. Дуже важливо при цьому, щоб люблячі батьки, знаходилися поруч зі своїми дітьми. Тепер батьки і школа – один  великий колектив. Нам належить разом радіти і долати труднощі, дорослішати і вчитися. Вчитися – значить  вчити самих себе. Як правило, разом з дітьми навчаються їхні мами і тата, бабусі й дідусі. Навчається разом зі своїми учнями і вчитель.

Готувати дитину до школи необхідно, оскільки уникнути пристосування до шкільного життя неможливо, але частково або дуже значно полегшити його – цілком  реальне завдання.

Перед  вступом дитини до школи бажано переглянути її до­даткові навантаження і спланувати розпорядок дня першоклас­ника. Поява нової позиції дитини не означає скасування всіх її захоплень, зміни звичок, хоча від деяких їй все-таки доведеться відмовитись. Для того, щоб більше встигати, учневі потрібно мати більш чіткий розпорядок дня, продуманий та спланований час для відпочинку. В цій ситуації не існує єдиного для всіх пра­вила, варто реально враховувати особливості та потреби дитини, а також можливості батьків.

Важливим є міцнення  здоров'я,  своєчасне придбання дітьми необхідних для навчання навичок

В наш час  не  всі батьки приділяють увагу фізичному розвитку дитини. А це дуже важливий аспект. Непідготовленій фізично дитині важче в школі. Швидка стомлюваність, низька працездатність будуть негативно вливати на навчання. Діти отримують низькі фізичні навантаження, мало хто займається спортом. Необхідно переглянути режим дня дитини, вихідні намагатися присвячувати сезонним спортивним іграм.

Важливим показником готовності дитини до шкільного навчання є розвиток тонкої моторики, рухових навичок кисті.

При підготовці дитини до школи важливіше не вчити її писати, а створювати умови для розвитку дрібних м'язів руки.

Масаж. Щоденно масажуйте кисті рук дитини м’якими рухами та розминайте кожен пальчик, долоньку, зовнішній бік кисті, а також передпліччя. Це дуже корисні вправи, що чудово активізують мовні центри мозку. Крім того, такий масаж здійснює позитивний вплив на імунітет, на загальний розвиток і контакт між мамою та дитиною.

 Квасолеві ванни. В миску чи коробку насипте квасолю або горох, киньте туди дрібні іграшки та все це перемішайте. Нехай малюк занурює руки у квасолю та витягує іграшки. Така ванна сприяє розвитку координації пальчиків

   На порозі школи чи не найголовніше – навчити  дитину самостійності.

Батькам варто пам’ятати,  що дитина – особистість, здатна самостійно приймати рішення. Головне завдання дорослих – навчити дитину  цьому. Кращий спосіб захистити малюка – це навчити його самостійності, умінню розраховувати свої сили.

Адже дитині доведеться виконувати одне завдання за іншим, приймати рішення, вибудовувати особисті відносини з однокласниками і з учителем, а значить, і нести відповідальність.

Важливе уміння дитини керувати собою, своєю рухливістю, це дуже необхідно при 35-хвилинному уроці. Це вольовий аспект готовності до школи, тому що дитина має прикласти зусилля волі для того, щоб вчитися. І, звісно ж, емоційний аспект не менш важливий – це вміння правильно відреагувати на оцінки та зауваження вчителя, спілкуватися з однолітками, дорослими.        

Зовсім не обов'язково вміти рахувати до 100.

Привчати послідовно розповідати про події, що відбулися, і аналізувати їх 

Дитина повинна знати елементарні речі про себе, про  людей і про оточуючий світ:

    Дитина успішно розвивається тоді, коли вона відчуває радість життя, любов батьків, розуміння вчителів. Для дітей молодшого шкільного віку надзвичайно важливо відчувати порозуміння батьків між собою, а також їх повагу до порад учителя. Шкільне і сімейне виховання не повинні суперечити одне одному, вчителі та батьки мають бути однодумцями у вихованні дитини. Досяг­ненню цілісності навчально-виховного процесу сприяють зміс­товні, переконливі бесіди з батьками, їх тестування та анкетування як на батьківських зборах, так і під час індивідуальних консультацій.